Руслан, 47 - 26 июня 2006 00:07

Меланхолія:
Приїду знову я на рідну землю.
Іду по свіжескошенній стерні.
Ні не змінилось тут – он стара гребля.
Все ж так щебечуть в ввечорінні солов′ї.
Все так же тихо сонце опадає -
За небокрай і землекрай землі.
Все так же листя шелестить і грають
У синевир ключами журавлі.
І материнська рідна хата -
Зустріне все ж таким теплом.
І моя ненька вийде зустрічати
Ген-ген далеко за селом.
Ті ж , двері, вікна, навіть і калина,
Що вигляда немов на виданні.
І мама, що чекала довго сина,
Всміхнеться лагідно мені...
(серпень 1999)

• 
• 
•