_Я_ТВОЙ_ЛУЧИК_, 40 - 2 ноября 2007 17:08

Історія нашої школи №2
В історичній літературі Муровані Курилівці вперше згадуються в 1493 році, коли тут нараховувалось 9 будівель. Через містечко проходив поштовий тракт Могилів-Подільський - Нова Ушиця - Кам'янець-Подільський.
На основі праць Подільського єпархіального історико-статистичного комітету за 1901 рік розповідей старожилів встановлено, що в Мурованих Курилівцях, починаючи з 1861 року діяла церковно-приходська школа для хлопчиків. Розміщувалась вона у двох приміщеннях. Які знаходилися поряд з церквою: одне по теперішній вулиці Пушкіна, друге - по вулиці Леніна.
У 1863 році школа була реорганізована в міністерське однокласне народне училище. Як і школа, так і училище давали початкову освіту. Тут навчалися діти робітників, ремісників, селян. В 1889 році в ньому вчилися під наглядом одного вчителя та попа 104 учні. На утримання училища уряд відпускав лише 196 карбованців. У 1895 році була відкрита церковна школа грамоти для дівчаток, яка з 1899 року розміщувалася в окремому приміщенні.
Для підготовки спеціалістів нижчої кваліфікації у галузі сільського господарства та промислово-кустарного виробництва у Мурованих Курилівцях в 1899 році відкрито сільську ремісничу навчальну майстерню з трьохрічним строком навчання.
У Мурованих Курилівцях у 1920 році було відкрито дві чотирирічні трудові школи, одна з яких була єврейська. В цих умовах навчалося понад 60 процентів дітей шкільного віку.
У 1923 році відкрилася семирічна трудова школа. Учні навчалися у тих же приміщеннях, що в ХІХ ст. До існуючих доповнились приміщення сучасного районного вузла зв'язку - кам'яний будинок. Інші два - були дерев'яними. Заняття проводилися в прохідних класах, в тісних непристосованих приміщеннях. Крім названих закладів освіти, в 1924 році у колишньому поміщицькому палаці було відкрито сільськогосподарську школу, але в 1927 році - агрономічну з ремісничими відділеннями.
В 1924-1925 рр. діяли дві школи ліквідації неписьменності серед населення. В них навчалося понад 120 чоловік дорослого населення. Разом з тим, неписьменних залишалося ще багато. У 1925 році дітей віком від 8 до 11 років у школі навчалося лише 40 процентів.
На перших порах школа мала слабку матеріально-технічну базу. В наявності були лише деякі географічні карти, природничі таблиці. Не вистачало фізичних приладів та підручників. Тому вже в 1929 році президія Могилів-Подільського окружного плану виділила школі на організацію майстерні та кабінетів 1500 карбованців.
В 1937 році було збудовано типове та той час приміщення. Воно й стало основою сучасної школи, а сама школа за своїм статусом стала середньою, однією із трьох у районі.
Учні навколишніх сіл, хто бажав здобути середню освіту, навчалися у 8-10 класах Мурованокуриловецької середньої школи.
На території, де розміщене сучасне приміщення селищної Ради був обладнаний спортивний майданчик.
В 1938 році відбувся перший випуск десятого класу школи. В роки Великої Вітчизняної війни приміщення школи згоріло. В цілому, сума збитків нанесених школі війною складала 914975 крб. 96 коп. В період фашистської окупації школа майже не працювала. Навчання відновилось зразу ж після визволення селища - з березня 1944 року. Заняття проводились у приміщенні сучасної школи-інтернату. Тут 20 учителів навчало 475 дітей.
З 1950 року в складних умовах проводилась відбудова школи. 29 серпня 1950 року відбулося урочисте відкриття приміщення школи. На базі середньої діяла семирічна, а з 1 вересня 1953 року восьмирічна школа. Зайняття проводились у дві зміни, тому постало питання про побудову школи. У 1968-1969 навчальному році в середній школі навчалося 858 учнів. При школі збудовано приміщення для інтернату та їдальні. Школа готує молодь до трудового життя. Учнівська виробнича бригада щорічно обробляла 36 га городніх та інших просапних культур.
У 60-х роках було добудовано чотири класних кімнати, а на протязі 1970-1972 років - десять класних кімнат, спортивний зал, майстерню, котельню. Школу було переведено на водяне опалювання.
Із збільшенням населення в райцентрі з 1969 року школа перейшла на двозмінне навчання. В 1990 році в зв'язку з відкриттям нового загальноосвітнього закладу наша школа стала восьмирічною. Однак врахувавши велику кількість дітей в містечку з 1993 року знову школу реорганізовують в загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №2.