Юлия, 34 - 23 декабря 2007 21:50

Зник

Ти влився гармонійним візерунком
В життя моє похмуре і брунькасте
Вдалось мені на мить спіймати щастя
Наситившись жагучим поцілунком.
Ти зник. Так само тихо, як і вкрався
У дні мої збуденщено-самотні -
І витягнув з бездонної безодні
А сам у ній у розпачі зостався.
Отак ти зник…

• 
• 
•