Kristin, 41 - 9 марта 2008 15:31

Буду виговорюватись. Сьогодні мене знов підвели під самі ворота. Повірила, деремно...
Без жодних але: Я живу далі, і буду намагатись це робити як найтихіше, щоб ніхто не догадався що буває прикро, боляче. Усмішка не сходитиме з лиця, обіцяю вам... І робитиму висновки, з якими аж ніяк не ітиму на компроміси, тож не знаю що з тих двох набирає більш темної барви...
Чому зрештою все в майбутьньому, це і тепер я така. Але з кожним разом коли мені ніж в серце, тим більше я така...
Словом все в мене прекрасно!!! Я щаслива, і не може бути інакше!
Хм... "Боль, толька боль до конца чесна со мной!"- ой правду вогориш, ой правду!!!

• 
• 
•