Григорій, 72 - 7 июля 2008 00:20

Декілька слів про вечір на Івана Купайлу.
Чомусь після сьогоднішнього вечора мені здається, шо найкраща прикраса жінки (будь якого віку) - це зелений вінок з ромашками і ліліями! Вони стають такими гарними, чарівними, усміхненими, шо мимоволі голова йде обертом!

Саме дівчата та жінки - танцювали, тягнули хлопців стрибати через багаття,співали, влаштовували химерні хороводи, раділи, як малі діти!

Може,жінки яскравіше відчувають Землю, Вогонь, Воду? Бо саме через них Боги дають життя, в якому всі стихії зливаються в новій комбінації, з'являється ще одна іграшка і шанс для Того, кому буває сумно від нашої недосконалості...

І свято Купайла - саме для них, жінок. Чоловік, сила, господар, власник, мисливець - цього дня лише гість. Він не є незамінним.
В цей день з жінкою починає говорити Земля - і вона втрачає голову. Не має значення, хто саме поруч. Всі міркування летять шкереберть - і починається ОБРЯД. Слово АКТ набирає свого другого (головного?) значення - священнодействие.

• 
• 
•