Григорій, 72 - 15 июля 2008 00:30

Вода в озері така, що за хвилину перестаєш її відчувати. Закат. Купола церкви, що відкриваються з середини озера. І повний місяць.
Думки зникають. Тільки єдність з водою і небом.
Сам на сам з вічністю.
Така собі медитація...
Коли виринаєш з цього стану - приходить ніжність, відчуття вдячності до людини, що чекала на тебе. І відчуття провини... Бо розумієш, що в тому світі, де ти був, є місце тільки для одного.

• 
• 
•